В цю ніч святу, з собою сам на сам,
Побачу те, що інші не побачать.
Мені здалось – життя іде на злам,
Боюся крок зробити необачний.

Очей твоїх кохання сяйвосвіт
Я вгадую у зорях наді мною.
Та погляд твій мені рятує світ,
І я в тобі народжуюсь луною.

Як просто все! Аж сплутались думки!
Гармонія – це ж завжди несвідоме.
Усім життя відмірюють роки,
З тобою ж ми були ще всесвіт тому…

Світанок. Тінь. Венера. Я стою.
Шукає небо свій ранковий колір.
Я все забув, я знову у строю.
Лишилась ти, моя любов і зорі.

07.01.2016
© Бржечко Євгеній