***
У хвіртці, на небі — далеко — зоря.
А може, насправді її вже нема?
А може, для неї — мене?..
Для кого ж ми є, поки світить зоря?
***
Мої парфуми пахнуть торішнім листям
Згорівшим безвісти і безславно
Життя лунає ноктюрном Ліста
Любов минає немов остання
***
Я хочу зіграти, як грає Горовіц.
Побачити хочу, як бачить Матісс.
І в день, коли буду лежати я гóрілиць,
Хтось скаже – послухай, хтось скаже – дивись!
