Куди журливі? Куди ви, журавлі?
Я вже забув весна зараз чи осінь.
Час зупинився, небо – уві млі.
А в ньому ви і тільки ви ще й досі.
Візміть мене з собою, журавлі!
Клянуся всім – ключа вам не порушу.
Єдине в чім зізнатися вам мушу –
Летіти буду на однім крилі…
Змовчали «ні» журливі журавлі.
Своє крило єдине бережи.
Правди нема ні в неба, ні в землі.
Вона в тобі…
Тобі…
Курли…
Курли…
